БЖД — комплексна дисципліна, що інтегрує досягнення цілого ряду наук: природознавчих, інженерних, соціальних та економічних. Вона є більш універсальною, ніж окремі напрямки наукових досліджень, такі як екологія чи охорона праці, цивільний захист, оскільки останні розглядають лише окремі випадки безпеки в конкретних ситуаціях. Екологія вивчає питання безпеки людини у навколишньому середовищі, охорона праці вивчає безпеку людини, яка знаходиться в умовах виробництва, а цивільний захист – у надзвичайних ситуаціях, тоді як безпека життєдіяльності вивчає питання безпеки людини у всіх життєвих обставинах.
В основі безпеки життєдіяльності лежать загальні закони природи, насамперед, закон причин і наслідків.
Безпека життєдіяльності – це галузь науково-практичної діяльності, що вивчає проблеми безпечного перебування людини в середовищі: природному, техногенному, соціальному, в різних його процесах та формує знання про захищеність життя і діяльності особистості, суспільства і життєвого середовища від факторів небезпеки природного та штучного характеру й ризику зазнати шкоди тощо.
Безпека життєдіяльності, як соціально-технічна дисципліна вивчає теоретичні та практичні питання безпеки праці, запобігання виробничому травматизму, професійним захворюванням і отруєнням, аваріям (катастрофам), пожежам і вибухам на виробництві. Вона вивчається з метою формування у майбутніх фахівців необхідного рівня знань та умінь з правових й організаційних питань охорони та гігієни праці, виробничої санітарії, техніки безпеки, а також активної позиції щодо практичної реалізації головного принципу Конституції України – пріоритетності охорони життя та здоров’я працівників відносно результатів виробничої діяльності
Згідно вимог охорони праці та БЖД, з метою запобігання нещасним випадкам у медичному фаховому коледжі з працівниками та студентами проводяться інструктажі з питань охорони праці: вступний, первинний, позаплановий, повторний, цільовий.
Охорона праці
Законодавство з охорони праці включає:
Закон України «Про охорону праці», Кодексу законів про працю (КЗпП), Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та прийнятих до них нормативно-правових актів з охорони праці (НПАОП).
Основні принципи державної політики у сфері охорони праці такі:
˗ пріоритет життя і здоров’я працівників;
– повна відповідальність роботодавця за створення належних безпечних і здорових умов праці та соціальний захист працівників;
– повне відшкодування особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Для реалізації цих принципів у сфері охорони праці на кожному конкретному підприємстві, виробництві, організації, компанії тощо, необхідно дотримуватися за допомогою законодавчих правових і нормативних актів:
– суцільного технічного контролю за станом виробництва, технології та продукції;
– сприянню підприємствам, організаціям, компаніям у створенні безпечних та нешкідливих умов праці.
Пожежна безпека
Пожежа – процес неконтрольованого горіння поза визначеним для цього місцем, що поширюється у часі і просторі.
Пожежна безпека – стан об'єкта, за якого з регламентованою ймовірністю унеможливлюються виникнення і розвиток пожежі та вплив на людей її небезпечних чинників, а також забезпечується захист матеріальних цінностей.
Більшість пожеж в Україні (50-60%) виникає внаслідок необережного поводження з вогнем. Переважно пожежі трапляються безпосередньо з вини людини.
Пожежна безпека забезпечується шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.
ПРАВИЛА ПОВОДЖЕННЯ З ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНИМИ ПРЕДМЕТАМИ
З огляду на значну кількість небезпечних знахідок часів війни, а також сьогоднішню терористичну небезпеку в країні актуальним постає питання щодо забезпечення особистої безпеки людей.
Виникнення надзвичайних ситуацій, спричинених вибухами, несе значну загрозу життю та здоров'ю людей, а також системам життєзабезпечення населення.
Під вибухонебезпечними предметами слід розуміти будь-які пристрої, засоби, підозрілі предмети, які здатні за певних умов (або при дії на них) вибухати.
До вибухонебезпечних предметів відносяться:
- вибухові речовини – хімічні з'єднання або суміші, здатні під впливом певних зовнішніх дій (нагрівання, удар, тертя, вибух іншого вибухового пристрою) до швидкого хімічного перетворення, що саморозповсюджується, з виділенням великої кількості енергії і утворенням газів.
- боєприпаси, до яких відносяться:
- бойові частки ракет;
- авіаційні бомби;
- артилерійські боєприпаси (снаряди, міни);
- інженерні боєприпаси (протитанкові і протипіхотні міни);
- ручні гранати;
- стрілецькі боєприпаси (патрони до пістолетів, карабінів, автоматів тощо).
- піротехнічні засоби:
- патрони (сигнальні, освітлювальні, імітаційні, спеціальні);
- вибухові пакети;
- петарди.
- ракети (освітлювальні, сигнальні);
- гранати;
- димові шашки.
- саморобні вибухові пристрої - це пристрої, в яких застосований хоча б один елемент конструкції саморобного виготовлення:
- саморобні міни-пастки;
- міни сюрпризи, що імітують предмети домашнього побуту, дитячі іграшки або речі, що привертають увагу.
У РАЗІ ВИЯВЛЕННЯ ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНИХ ТА ПІДОЗРІЛИХ МЕТАЛЕВИХ ПРЕДМЕТІВ, НЕОБХІДНО:
- негайно припинити усі роботи в районі виявлення вибухонебезпечного предмета (предметів);
- вивести (відвести) на максимальну відстань усіх людей (не менше 100 метрів), які знаходились поблизу, намагаючись рухатись назад по своїх слідах;
- позначити небезпечне місце добре видимим орієнтиром, де знаходиться цей предмет та огородити його від сторонніх осіб в тому числі дітей. Для огорожі можна використовувати різні підручні матеріали: дошки, жердини, гілки, мотузки, шматки матерії тощо.
- повідомити про знахідку службу порятунку за номером «101». Повідомлення робити не поспішаючи, чітко, із зазначенням точної адреси (орієнтирів) місця знаходження вибухонебезпечного предмета);
- очікувати на безпечній відстані від місця знаходження вибухонебезпечного предмета на приїзд фахівців ДСНС та МВС, при цьому здійснюючи заходи щодо недопущення до небезпечної зони інших людей.
КАТЕГОРИЧНО ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:
- палити та використовувати відкритий вогонь поблизу місця, де знаходиться вибухонебезпечний предмет або предмет схожий на нього;
- піднімати, витягувати з ґрунту, зрушувати з місця, кидати, ударяти і розбирати будь-які вибухонебезпечні предмети;
- переносити ці предмети в місця перебування людей.
ПІД ЧАС ПРОГУЛЯНОК В ЛІСІ АБО В ТУРИСТИЧНОМУ ПОХОДІ:
1. Ретельно вибирайте місце для багаття. Воно повинно бути на достатній відстані від траншей і окопів, що залишилися з війни.
2. Перед розведенням багаття в радіусі п'яти метрів перевірте ґрунт на наявність вибухонебезпечних предметів (обережно зніміть лопатою верхній шар ґрунту, перекопайте землю на глибину 40-50 см або за допомогою щупу).
3. Користуватися старими багаттями не завжди безпечно. Там можуть виявитися підкинуті військові «трофеї» або такі, що не вибухнули.
4. У жодному випадку не підходьте до знайдених багать, що горять (особливо вночі). В цьому багатті може виявитися предмет, що може вибухнути.
5. Якщо Ви опинилися поблизу вибуху, стримайте свою цікавість і не намагайтеся наблизитись до епіцентру, щоб подивитись або допомогти рятівникам. Найкраще, що Ви можете зробити – залишити небезпечне місце
Пам'ятайте! Розмінуванням, знешкодженням або знищенням вибухонебезпечних предметів займаються тільки підготовлені фахівці-сапери, допущені до цього виду робіт.
У будь-якому разі при виявленні вибухонебезпечного предмета або предметів підозрілого характеру лише безумовне виконання заходів безпеки є гарантом того, що не станеться випадку каліцтва чи загибелі.
При виявлені вибухонебезпечних предметів негайно зателефонуйте за номером 101!
